Сьогодні Об’єднання Католицьких Спільнот (далі – ОКС) – це чисельне об’єднання різноманітних спільнот Католицької Церкви з різних куточків нашої країни та поза її межами. Це також мережа Партнерів (формаційних шкіл, рухів і не тільки), що розділяють візію ОКСу. Всі ми разом творимо єдиний простір для розвитку Католицького Харизматичного Руху в Україні.
Про саму структуру ОКСу останнім часом було сказано чимало. Проте, думаю, що багатьох можуть зацікавити такі запитання: «Як виник ОКС?», «Як все розпочалося?», «Які події поклали початок його історії?».
З чого усе розпочалось?
Із благодаті Божої, я мав можливість долучитися до історії створення ОКСу від самого початку. Це була довга дорога співпраці спільнот, плоди якої можемо побачити вже тепер. Для мене все розпочалося з 1999 року, коли наша спільнота «Бет-Ел» (м. Тернопіль) долучилася до Школи парафіяльного аніматора в м. Красилові, що на Хмельниччині. Сьогодні ми знаємо її як Школу Християнського Життя і Євангелізації Пресвятої Діви Марії з Назарету, Матері Церкви. Це був чудовий час, коли наша спільнота проходила базову формацію та могла служити. Крім того, тут ми дізналися, що ми не єдина харизматична спільнота в Україні, і познайомилися з іншими чудовими спільнотами з Вінниці, Івано-Франківська, Бердичева та інших міст. Власне, завдяки діяльності Школи на початку 2000-х років ми, молоді спільноти Віднови, змогли налагодити стосунки один з одним. Школа Марії разом зі спільнотами, які гуртувалися довкола неї, часто проводила євангелізацію. Згодом цей процес спричинив появу та розвиток нових середовищ. І ця, невелика на той час кількість спільнот, вже тоді потребувала чогось більшого на рівні співпраці між собою. Але чіткої візії, як відповісти на цю потребу, у нас ще не було.
Перебуваючи в Уряді Школи Християнського Життя і Євангелізації, спілкуючись із лідерами та служителями інших середовищ та членами Уряду Школи, я бачив, що існує велика потреба міцніших відносин між служителями та аніматорами різних спільнот та груп. Також у мене завжди було сильне прагнення допомогти молодим лідерам отримати хорошу формацію та мати єдиний осередок із спільним баченням щодо розвитку Харизматичного Руху в Україні. В наших серцях почало народжуватися прагнення створити саме такий осередок. Він мав би стати платформою, де спільноти й лідери могли б ефективніше комунікувати між собою, обмінюватися досвідом і просто бути разом.
Крім того, було велике бажання допомагати людям, які активно служать, бо часто спостерігав, що служителі теж потребують, щоб їм послужили.
З цих думок та прагнень, які, як я тепер розумію, були натхненням від Бога, виникло служіння для лідерів при Школі Марії. Це були зустрічі найперше для лідерів спільнот та двох-трьох осіб від спільноти, що були активно задіяні у служіннях. Так сформувалося певне коло осіб (ядро), яке стало основою для майбутнього Об’єднання Католицьких Спільнот.
Владика створює ВЦОХ
У цей же час владика Димитрій Григорак (єпарх Бучацький, Відповідальний за Харизматичний Рух від Синоду єпископів УГКЦ), з благословення Патріарха УГКЦ, розпочав процес комунікації з лідерами Віднови в Україні. Регулярні зустрічі в м. Чорткові допомогли лідерам різних формацій ближче познайомитися. Це дало можливість усім нам побачити, що Харизматичний Рух в Україні є неоднорідним. До нього належать різні групи, котрі потребують діалогу та обміну досвідом. Все це було передумовою для підготовки документа, який би надав Харизматичній Віднові в УГКЦ належного статусу. В результаті, було розроблено Статут Всеукраїнського Церковного Об'єднання Харизматів України (ВЦОХ).
Маючи можливість бути учасником усіх цих процесів, я побачив, що ми насправді потребуємо чогось більшого, ніж те, що в нас вже є.
УГКЦ і УРКЦ разом в Харизматичному Русі
З одного боку, в нас був ВЦОХ для греко-католиків різних формації, які діють в Україні. На цих зустрічах ми розповідали про те, чим живуть наші спільноти, та слухали слово-звернення від ієрархів нашої Церкви. З іншого боку, ми мали лідерські зустрічі в Красилові (зустрічі лідерів на Койнонії), де отримували певну формацію. Проте, все це не давало відповіді на потреби усіх спільнот, які належали до Харизматичної Віднови. Окрім того, поза цими лідерськими зустрічами існували й інші середовища, з якими ми хотіли б співпрацювати.
Таким чином, ані лідерська Койнонія в Школі Марії, ані зустрічі греко-католицьких лідерів у Чорткові, все ж таки не змогли сформувати єдиний осередок Харизматичного Руху в Україні, який рухався б уперед зі спільною місією і був би монолітним та цілісним.
Цікавим є також той факт, що в Україні існують харизматичні спільноти, які належать як до римо-католицької, так і до греко-католицької Церкви. Отже, від народження Віднови в Україні ми відчували дуже тісний зв'язок між римо- та греко-католицькими спільнотами. Крім того, будучи лідером греко-католицької спільноти, яка діє при римо-католицькій парафії, я розумів, що ми маємо зберегти цю унікальну єдність і демонструвати-свідчити її назовні. Тому-то, творячи єдиний осередок, нам так важливо зберегти єдність між римо- та греко-католиками.
У часі становлення ВЦОХ та розвитку лідерської Койнонії в Школі Марії інтенсивно почали розвиватися різні харизматичні спільноти та групи. Виникали нові виклики та проблеми, на які треба було реагувати не самостійно, а групою однодумців зі спільною візією.
Відчувалася гостра потреба єдиного осередку, який би мав спільну візію і формував би спільне бачення в Церкві. При цьому, кожна спільнота залишалася б сама собою і могла б зростати до зрілості.
Співпраця з Міжнародними та Європейськими службами
Ще однією важливою подією наприкінці 2000-х років стала можливість комунікувати з такими міжнародними церковними організаціями як ICCRS, ENC тощо. Було доволі складно презентувати Харизматичний Рух України на світових зустрічах, оскільки в нас не було єдиної платформи. Ми, Віднова України, для всієї Католицької Церкви були чимось далеким і незрозумілим.
Я вірю, що всі ці процеси і події, що відбувалися, були Божим провидінням, що провадило нас до створення чогось більшого.
З цих передумов народилося прагнення створити об'єднання, яке б включало в себе майже всі спільноти Харизматичної Віднови в Україні. Так виникла ідея створення ОКСу з метою об'єднати середовища, що поділяють однакові цінності, хотіли б займатися євангелізацією, поширювати Слово Боже та сприяти здоровій католицькій харизматичній формації. Водночас, ми прагнули створити платформу, на якій би зустрічалися спільноти обох обрядів та при цьому кожен міг би зберегти власну ідентичність, ділитися досвідом служіння та разом служити. До цього варто додати також потребу більш організованої співпраці між нашими спільнотами, щоб проводити великі євангелізаційні заходи. Кожна спільнота окремо могла організувати служіння лише в малих масштабах. Ми, лідери, які були при витоках Об'єднання Католицьких Спільнот, розуміли, що для великих справ необхідно об'єднати зусилля. А це можливо лише тоді, коли маєш достатньо ресурсів.
На початку, коли ідея створення ОКСу була лише озвучена, в багатьох це викликало чимало страхів. Лідери з різних середовищ переживали про те, чи не втратять спільноти власну ідентичність. Виникали різні запитань: «Чи насправді варто це робити?», «Чи потрібно нам співпрацювати із закордонними середовищами?» і т.д.
Оглядаючись назад, можна сміливо сказати, що всі ці страхи були безпідставними. Зараз ОКС активно співпрацює зі Школою св. Андрія, об'єднує римо- та греко-католицькі спільноти, співпрацює з міжнародними церковними структурами. І на завершення скажу: завдяки нашій єдності ми вперше змогли бути достойно представлені на найвищому рівні в Католицькій Церкві – перед новоствореною Міжнародною Службою Католицької Харизматичної Віднови (CHARIS). Відтепер це дає нам можливість презентувати рух Віднови в Україні та поза її межами. Як наслідок, наше Об'єднання отримує запрошення на міжнародні зустрічі від спільнот з різних країн світу. Яскравим прикладом стала участь українських харизматичних спільнот у святкуванні 50-річчя Віднови, що відбулося в Римі в 2017 р. Від нашого середовища Голова ОКСу, Орест Григорчак, мав честь виступати з доповіддю разом з відомими особистостями Католицького Харизматичного Руху такими, як о. Раньєро Канталамесса, Мішель Моран, Голова ICCRS, та інші.
Я неймовірно вдячний Богові за те, що він дозволив мені бути в авангарді створення цього Об'єднання. Я вірю, що перешкод на шляху становлення та зростання буде ще чимало, але я також вірю, що ми все зможемо в Ісусі Христі – разом і тільки разом.
Ми маємо великий потенціал, тож давайте будемо разом молитися і працювати на Божій ниві!
Автор статті - Тарас Супінський